Лікування уретриту

Уретритом називається запалення стінок сечівника. Зазвичай ця недуга виникає як наслідок зараження інфекцією чи активізації внутрішньої мікрофлори. Вкрай рідко фіксуються форми захворювання, які розвиваються без наявності такого інфекційного агента внаслідок аутоімунної відповіді організму, отруєння чи опромінення.
Уретритом частіше хворіють чоловіки, що пов’язано з анатомічними особливостями сечостатевої системи чоловіків, які мають довгий сечівник.

Симптоми уретриту

Симптоми при бактеріальному уретриті у чоловіків:

• свербіж біля статевих органів;
• печіння під час сечовипускання;
• біль під час сексу;
• слизові виділення з уретри;
• червоний відтінок губок каналу.

Залежно від різних форм захворювання змінюється вираженість симптомів.

Причини появи уретриту

Фахівці виділяють специфічні та неспецифічні уретрити. Перші провокуються збудниками захворювань, що передаються статевим шляхом. Другі виникають внаслідок активізації умовно-патогенної мікрофлори організму.

Специфічні уретрити

Гонорейний уретрит викликається гонококом, проявляється через 3-7 днів з моменту інфікування. Відзначається жовтувато-сірими виділеннями гною з уретри. При сечовипусканні заражений, як правило, відчуває сильне печіння та різь. Надалі відбувається підвищення температури до 38-39°С наростання ознак інтоксикації.

Трихомонадний уретрит з’являється в період 5-15 днів після зараження. Відзначається легким свербінням і білуватими виділеннями пінистого типу.

Хламідійний – може протікати без яскраво виражених симптомів. При цьому може фіксуватися кон’юнктивіт та ураження суглобів.

Кандидамікотичний уретрит є наслідком розвитку дріжджоподібних грибів. У цьому випадку спостерігається печіння, свербіж, відзначаються світлі виділення з уретри.

Конкретний вид збудника визначається після дослідження посіву та здачі інших видів аналізу.

Лікування специфічних уретритів здійснюється паралельно з медикаментозною терапією, спрямованою на усунення виявлених ЗПСШ, які є основною причиною захворювання.

При виявленні венеричних захворювань лікуванням супутнього уретриту, швидше за все, займатиметься лікар-венеролог. У цьому випадку фахівець прописує препарати для придушення гонококів, можуть призначатися інсталяції нітрату срібла в сечівник.

• При трихомонадному уретриті як основний антибіотик найчастіше використовується метронідазол.
• Хламідійний – лікується складним поєднанням антибіотиків та кортикостероїдів.
• При кандидамікотичному – призначається курс протигрибкових препаратів.

Записатись на прийом

Лікування неспецифічного уретриту

Стінки уретри інфікуються постійно. Однак у нормі людина не занедужує, оскільки цьому протистоїть імунна система. Часто запалення виникає в результаті збою імунної системи під дією тих чи інших факторів.

Неспецифічний уретрит виникає внаслідок активізації тієї мікрофлори, яка є в організмі будь-якої людини. Це такі бактерії, як стафілококи, ентеробактерії, стрептококи, а також грибки та віруси. При ослабленні пригнічення їхнього розмноження імунітету вони провокують запалення стінок уретри, як правило, бактеріального типу.

Особливо активне інфікування відбувається під час статевого акту. Збій місцевого імунітету може спричинити переохолодження організму. Також причиною запалення можуть бути пошкодження поверхні уретри, які виникають через рух піску або каменю сечовипускальним каналом. Таким чином, наявність сечокам’яної хвороби є одним із факторів ризику.

Іноді умови для розвитку патології створюються через травмування сечівника. Це може статися:

• під час статевого акту;
• у процесі проведення медичних маніпуляцій: катетеризації, цистоскопії;
• при порушенні слизової оболонки через виходи каменів або піску при сечокам’яній хворобі.

Також провокаційними факторами є такі синдроми, як:

• стеноз уретри;
• патології серцево-судинної системи;
• порушення кровообігу в органах малого таза з розвитком запалень;
• запалення передміхурової залози.

Для визначення підвиду захворювання необхідна точна діагностика, а для підбору правильної тактики лікування вам необхідна консультація уролога.

Лікування бактеріального уретриту

Виділяють первинний та вторинний бактеріальний уретрит, гостру та хронічну форму.

Первинний бактеріальний відрізняється меншою вираженістю симптомів порівняно з гострими формами захворювань, що викликаються інфекціями, що передаються статевим шляхом.

Відзначається свербіж, печіння при сечовипусканні, можливий незначний відтік слизової та гнійних виділень, хворобливі відчуття при статевому акті.

При вторинному – інфікування походить з внутрішніх осередків інфекції, у тому числі при простудних захворюваннях та пневмонії. Патологія зазвичай протікає латентно, характерні для уретриту симптоми більш явно виявляються переважно вранці.

Лікування гострого та хронічного уретриту

Для позбавлення цієї патології в першу чергу необхідно придушити активність мікроорганізмів і зняти запальний процес. Для медикаментозного лікування використовують різні групи антибіотиків, які підбираються в залежності від типу збудника:

• нітроімідазоли;
• тетрацикліни;
• фторхінолони;
• хіноксалини;
• триазоли;
• нітроімідазоли;
• макроліди;
• азаліди.

Залежно від збудника лікар підбирає оптимальний комплекс терапевтичних заходів, які будуть найефективнішими з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. При бактеріальному та хронічному уретриті підбір препаратів здійснюється емпіричним шляхом. Крім антибактеріальної терапії, можливе застосування уроантисептиків, а також активна вітамінізація.

Точна вартість лікування уретриту буде відома лише після обстеження та консультації лікаря-уролога.

Профілактика уретриту

Якщо ви не бажаєте відчувати всі пов’язані з цим захворюванням симптоми, а також уникнути рецидивів, слід дотримуватися наступних правил:

• уникайте переохолодження;
• не зловживайте копченою, солоною та гострою їжею;
• обмежте вживання алкоголю;
• збільште споживання чистої води;
• стежте за гігієною;
• уникайте безладних статевих зв’язків.

Також слід регулярно проходити профілактичні огляди для раннього виявлення можливих патологій.

Відгуки наших пацієнтів