Лікування циститу

Цистит, або запалення слизової оболонки та стінок сечового міхура, є однією з найпоширеніших патологій сечостатевої системи. З його проявами протягом життя знайомляться до 40% жінок.

Загалом хвороба більшою мірою поширена серед представниць прекрасної статі. Це пов’язано з анатомічними особливостями жіночого організму, через які будь-яка інфекція швидко дістається сечового міхура. При цьому захворювання здатне в короткий термін перейти з гострої фази до хронічної.

Симптоми запалення сечового міхура

На наявність патології можуть вказувати такі ознаки:

• часті позиви до сечовипускання, у тому числі й нічні;
• нетримання сечі;
• дискомфортні відчуття або різі при сечовипусканні (дизурія);
• каламутний осад в урині, можливий червонуватий відтінок через домішку крові (гематурія);
• болі в районі сечівника;
• болі в районі попереку;
• неприємний запах сечі з відтінком нашатирю.

Симптоми циститу можуть незначно відрізнятися залежно від його різновиду. Також захворювання може протікати без яскравих симптомів.

Лікарі виділяють первинний та вторинний цистит. За формою перебігу відрізняють гострий та хронічний. Також це захворювання класифікують за основним чинним фактором.

Інфекційні цистити – вірусний та бактеріальний. Збудником інфекції найчастіше виступає кишкова паличка. Іноді фіксуються інші збудники, такі як:

• стафілококи;
• ентеробактерії;
• дріжджові гриби.

Як правило, в нормі вони й так присутні у сечовивідних шляхах, проте при зниженні імунітету можуть активізуватися та викликати запалення.

Ще одна група агентів пов’язана з захворюваннями, що передаються статевим шляхом:

• гонококи;
• трихомонади;
• хламідії.

У деяких випадках запалення можуть викликатись вірусами, а також паразитарними захворюваннями.

Як правило, інфекційні цистити протікають у гострій формі. Лікування включає використання антибактеріальних і антигрибкових препаратів, а також лікувальних трав.

Записатись на прийом

Алергічний цистит

Цей вид циститу також називають інтерстиціальним. Він має подібність до алергічних захворювань і часто виникає саме в період сезонних алергій. Також у цьому випадку говорять про алергічний сечовий міхур.

Цей діагноз ставиться у тому випадку, якщо виключено форми інфекційного циститу і при цьому фіксується:

• зростання кількості опасистих клітин;
• високий рівень гістаміну;
• наявність запалення.

Алгоритм розвитку цього захворювання пов’язаний з реакцією особливих опасистих клітин на антигени. У нормі ці клітини перебувають у слизовій оболонці сечового міхура. Однак у деяких випадках можуть давати активну імунну відповідь на чужорідні чи власні антигени. Це проявляється у зростанні гістаміну, який і викликає характерні симптоми у вигляді печіння та набряку. Таким чином, захворювання є реакцією на влучення в організм алергічного агента.

Однією з форм алергічної патології сечового міхура є еозинофільний цистит, викликаний різким зростанням кількості цього виду лейкоцитів. Тривала активність цих клітин призводить до руйнування епітелію, і, таким чином, внутрішнє середовище стає вразливим для проникнення інших інфекційних агентів.

Встановлено зв’язок між вживанням певних продуктів та алергічною реакцією сечового міхура.

Найчастіше це не алергени, але продукти з підвищеною кислотністю, такі як кава, цукор, соя, яйця, молочні продукти, кукурудза, арахіс тощо.

Також виділяють ще кілька форм цього захворювання, які є побічними ефектами лікування інших патологій. Серед них:

• кетаміновий цистит – наявність великої кількості кетамінів (що застосовуються при наркозі) призводить до руйнування епітелію сечового міхура;
• променевий цистит – іонізуюча дія в ділянці малого тазу призводить до пошкодження тканин сечового міхура і сповільнює регенерацію тканин.

Причини розвитку циститу

Цистит може бути викликаний різними причинами:

• інфекціями, що викликають ЗПСШ;
• запалення нирок та сечоводів;
• патологіями передміхурової залози;
• сечокам’яною хворобою;
• гормональними змінами;
• травмами сечівника;
• опущенням внутрішніх органів малого тазу;
• цукровим діабетом.

Важливим загальним наслідком цих захворювань є зміни у складі урини, а також порушення її нормального відтоку.

Є провокаційні фактори, які порушують гомеостаз, створюючи умови для поширення інфекції:

• підвищена активність кишкових бактерій;
• застійні явища у венах малого тазу;
• стрес;
• переохолодження;
• авітаміноз та загальне ослаблення імунітету.

Діагностика циститу

Для постановки діагнозу лікарем використовуються анамнез та результати загального аналізу сечі. При підозрі на цистит (особливо у випадку вагітності пацієнтки), атипові форми перебігу патології, а також проблеми з лікуванням гострої форми також береться сеча на посів.

Крім того, важливо диференціювати цистит від вагініту та уретриту, які мають низку схожих симптомів.

Напрямок на УЗД сечового міхура видається в тому випадку, якщо є підозра на наявність пухлини цього органу або каміння в сечоводі.

Лікування циститу

Згідно з даними лікарів, приблизно у 90% пацієнток гострі симптоми циститу знімаються протягом 72 годин після початку застосування призначених медичних препаратів.

Насамперед використовуються медикаменти для створення високої концентрації діючої речовини у сечі. Для цього, зокрема, використовуються фармпрепарати, призначені для прямого введення в сечовий міхур.

З першого дня необхідно дотримуватися суворої дієти з рясним питвом та з виключенням з раціону солоної та гострої їжі, кислотних продуктів. Також потрібно уникати переохолодження.

Якщо інфекція викликана іншими захворюваннями, необхідно забезпечити відповідну терапію.

Вартість лікування циститу буде відома після обстеження та консультації лікаря-уролога.

Ускладнення циститу

Виявлений цистит небезпечний насамперед своїми рецидивами, яких можна уникнути, якщо не забувати про профілактичні заходи. У разі регулярних рецидивів, а також при недіагностованому, а тому й невиліковному циститі можуть виникати такі ускладнення:

• пієлонефрит;
• інфекції нирок;
• нетримання сечі;
• утворення каменів.

Саме тому важливо приділяти увагу своєчасній діагностиці та лікуванню. При найменших підозрах слід записатися на прийом до уролога.

Профілактика циститу

Профілактичні заходи пов’язані насамперед із дотриманням особистої гігієни, повноцінної збалансованої дієти з великою кількістю овочів та зелені, уникненням переохолодження.

Відгуки наших пацієнтів