Лікування гаймориту

Види гаймориту

Гайморитом – підвидом синуситу – прийнято називати запальне захворювання слизової оболонки верхньощелепних (гайморових) пазух. Гайморова пазуха вистелена зсередини епітелієм, який практично не має нервових закінчень. Тому патології у цій зоні можуть тривалий час протікати у прихованій формі.

Гайморові пазухи – розташовані на верхній щелепі з обох боків від носової порожнини під очницями придаткові синуси носа. У нормі вони наповнені повітрям та забезпечують баланс між зовнішнім та внутрішньочерепним тиском. Також завдяки цим порожнинам забезпечується зігрівання повітря, що вдихається через ніс.

Запалення може протікати гостро чи хронічно, бути одно- або двостороннім, у катаральній чи гнійній формі.

Катаральний гайморит зазвичай може супроводжувати різні застудні захворювання. Характеризується набряком і помірним чи підвищеним виділенням слизу жовтуватого відтінку, потовщенням судинних сплетень у однієї чи обох пазухах.

Гнійний виникає через набряк слизової оболонки, який перешкоджає виходу слизу. У пазухах носа створюються умови у розвиток патогенної мікрофлори. Незалежно від основної причини виникнення гаймориту у разі ускладнення відходу ексудату на 4-5 день фіксується приєднання бактеріальної інфекції.

Гострий гайморит виникає найчастіше у формі катарального і, як правило, є одним із ускладнень ГРВІ. Невилікований або ускладнений іншими негативними факторами гострий гайморит може перетворитися на хронічний. Зазвичай це відбувається у тому випадку, якщо з гострою формою не вдається впоратися протягом місяця.

Хронічний часто виникає при помилках у лікуванні або передчасному завершенні терапії.

Хронізація гострого гаймориту, або синуситу, може бути спровокована такими факторами:

• викривленням носової перегородки;
• аденоїдитом;
• поліпоз;
• іншими новоутвореннями у порожнинах носа.

Як правило, хронічний гайморит розвивається у гнійній формі та потребує ретельного лікування.

Саме двостороннє запалення пазух носа найчастіше перетворюється на хронічну форму. Одонтогенний розвивається через наявність постійного вогнища інфекції в області верхньої щелепи. Найчастіше це верхівки коренів зубів чи зуба верхньої щелепи. Інфекційне проникнення в гайморові пазухи може бути спричинене карієсом. Причому найчастіше проникнення інфекції є наслідком індивідуальних особливостей у будові щелепи та зубів, а також помилками у роботі стоматологів.

Причини гаймориту

Зазвичай захворювання на гайморит відбувається в осінньо-зимовий період, коли організм людини особливо вразливий перед бактеріями і вірусами. Причиною розвитку хвороби є потрапляння до гайморових пазух патогенних мікроорганізмів.

Записатись на прийом

Провокуючими факторами, що запускають патологію, можуть бути інші захворювання:

• ГРВІ або грип, ускладненням яких може стати гайморит;
• анатомічні дефекти лицьових кісток;
• поліпи та новоутворення у цій зоні;
• алергія;
• аденоїдит;
• туберкульоз;
• зниження імунітету;
• грибкові ураження слизової;
• травми гайморових пазух.

Однією з найчастіших причин, що призводять до накопичення слизу в гайморових пазухах, є використання судинозвужувальних крапель. Багато людей використовують такі препарати для того, щоб позбутися нежиті. Але при цьому створюють умови для розвитку ще тяжчого захворювання, тому що ускладнюють відхід ексудату, в якому починають розмножуватися хвороботворні бактерії. Також часто гайморит виникає після тривалої та до кінця невилікованої застуди.

Як діагностується гайморит?

Класичні та сучасні методи дозволяють лікарям успішно виявляти гайморит. Огляд допомагає визначити асиметричність особи, яка може свідчити про розвиток захворювання.

Анамнез дозволяє встановити симптоми захворювання, що суб’єктивно відчуваються пацієнтом:

• розпирає головний біль, що посилюється при нахилі голови вперед, що віддає в зуби та верхню щелепу;
• світлобоязнь;
• сильна закладеність носа – одностороння чи двостороння;
• гнійні виділення із носа;
• порушення нюху, відчуття неприємного запаху, джерело якого перебуває у носоглотці.

Загальні симптоми можуть бути більш вираженими у дітей і не завжди виявляються у дорослих:

• загальна слабкість;
• швидка стомлюваність;
• підвищення температури тіла

Досвідчені фахівці Клініки Доброго Доктора, розташованої на Позняках, успішно використовують метод аускультації. Пазухи, які в нормі заповнені повітрям, при гаймориті та інших видах синуситів набрякають і наповнюються гнійним вмістом. Це змінює рівень провідності звуку через кістки обличчя та черепа. Використовуючи камертон і фонендоскоп, фахівець без проблем встановлює наявність гаймориту.

Риноскопія, тобто огляд пазух носа, дає змогу візуально оцінити стан носової порожнини. Для отримання максимально точної картини процесів, що відбуваються всередині гайморових порожнин, використається електрорентгенографія.

Методи лікування гаймориту

Серед методів лікування для рятування від гаймориту використовуються:

• пункція – прокол синусу для виведення гною;
• різні види промивання носових порожнин – з використанням катетера, методом Проетця та іншими способами;
• хірургічне втручання – зазвичай застосовується видалення поліпів чи аденоїдів, і навіть вирівнювання перегородки носа, тобто нейтралізації чинників, які провокують гайморит.

І при консервативній методиці лікування, і у разі оперативного втручання широко застосовуються процедури фізіотерапевтичної властивості:

• УВЧ та УФО;
• інгаляції;
• Лазерна терапія.

На початкових етапах захворювання використання фізіотерапії разом з промиванням і медикаментозним курсом дозволяють усунути запалення і запустити процеси оздоровлення організму.

Якщо ситуація не змінюється на краще, виконується прокол пазухи з виведенням вмісту та подальшим лікуванням. Це відповідальна операція, яка має протипоказання. У Клініці Доброго Доктора використовують комплексну терапію лікування гаймориту, яка показує добрі результати.

Записатися на прийом на Позняках можна в будь-який час за вказаними телефонами. Ми успішно лікуємо усі види гаймориту. Нашим сервісом та результатом задоволений кожен пацієнт.

Відгуки наших пацієнтів