Прояв перших ознак статевого дозрівання
Що таке статеві ознаки та якими вони бувають?
Статеві ознаки відповідають за приналежність людини до чоловічої або жіночої статі.
Вони бувають біологічні та гендерні (поведінкові). У свою чергу, біологічні показники діляться на такі види:
- первинні – генетичні;
- вторинні – дозволяють відрізнити чоловіка від жінки;
- третинні – є тільки у вищих істот і стосуються психологічної діяльності.
Первинні ознаки статі закладаються в період запліднення яйцеклітини, тобто вони обумовлені генетично. Від того, який генетичний набір закладений на етапі запліднення, буде залежати подальший розвиток дітородної системи дитини, а також структура його репродуктивних органів. Статеві органи починають розвиватися внутрішньоутробно з подальшою гормональною участю.
До жіночих первинних ознак відносяться:
- вульва – зовнішні геніталії;
- клітор – зовнішній статевий орган;
- піхва – початковий внутрішній статевий орган, що складається з еластичної м’язової тканини;
- матка – непарний порожнистий орган, що знаходиться в малому тазі, призначений для розвитку і виношування плоду;
- фалопієві труби – парне трубчасте утворення, що з’єднує матку і черевну порожнину;
- яєчники – це парні залози внутрішньої секреції, що знаходяться в порожнині малого тазу. У них дозрівають статеві клітини і виробляються гормони. Яєчники виробляють в більшій мірі естрогени, в меншій – прогестини і андрогени. На початку менструального циклу в яєчниках розвивається тимчасова ендокринна залоза – жовте тіло, яке потім розсмоктується. Під час циклу жовте тіло виробляє більшою мірою прогестини, в меншій мірі – естрогени і андрогени. Дані гормони відносяться до стероїдних. Після зворотного розвитку жовтого тіла, залоза знову виробляє більше естрогену. Так відбувається фолікулярний цикл, що триває в середньому 28 днів.
Відмінною особливістю жіночих статевих клітин (яйцеклітин) від чоловічих (сперматозоїдів) є те, що зародок жіночої статі отримує певну кількість клітин, які не оновлюються, а витрачаються протягом життя, піддаючись при цьому віковим змінам. Максимальна їх кількість – 1 мільйон. Повністю витрачаються яйцеклітини до 45–50 років, тому дітородний жіночий період коротший, ніж чоловічий.
До чоловічих первинних ознак належать:
- статевий член – орган, що відноситься одночасно до репродуктивної та сечовидільної системи;
- мошонка – утворення зі шкіри та м’язів у вигляді мішечка, в якому знаходяться яєчка;
- сім’явивідний протік – парний статевий орган, довжиною близько 50 см;
- простата – трубчасто-альвеолярна залоза, що виробляє і виводить секрет;
- насіннєві бульбашки – парні статеві органи, які беруть участь в сем’явиверженні;
- яєчка (тестікули, насінники, пубертатна залоза) – парні гонади, які продукують сперматозоїди і статеві стероїдні гормони. Вони являють собою залози внутрішньої секреції і служать для розвитку чоловічих репродуктивних клітин (сперматогенез). Насінники виробляють тестостерон – основний гормон чоловіка. Також тут утворюються андростендион і дегідроепіандростерон – неактивні андрогенні з’єднання. У невеликих кількостях насінники виробляють естроген і прогестин – жіночі статеві гормони. Сперматогенез відбувається у чоловіків, починаючи з репродуктивного віку і закінчуючи в глибокій старості.
Вторинні ознаки формуються протягом пубертату (статеве дозрівання), який триває близько 6 років. Середній вік початку цього періоду 10 років (+/- 2 роки). У цей час розвиваються фізіологічні та морфологічні здатності організму до відтворення потомства. До кінця пубертату настає біологічна статева зрілість. Причиною всіх змін в організмі є вироблення великої кількості статевих гормонів.
До жіночих вторинних статевих ознак належать:
- формування молочних залоз;
- оволосіння лобка;
- швидкий ріст;
- оволосіння пахвових западин;
- поява менархе (перші місячні);
- формування фігури за жіночим типом;
- збільшення кількості жиру в організмі, в зв’язку з цим, поява підліткових прищів, частіше на обличчі.
До чоловічих вторинних статевих ознак належать:
- збільшення яєчок в об’ємі (11–12 років);
- вироблення сперми яєчками, поява нічних полюцій (мимовільне виверження сім’я);
- поява волосся навколо яєчок і статевого члена (12 років);
- «ломка» або огрубіння голосу (13 років);
- інтенсивний ріст (з 13 років);
- оволосіння пахвових западин, нижніх кінцівок, грудної клітини (13–14 років);
- остаточне формування голосу відбувається до 15–16 років;
- з’являється виражений кадик;
- вуса починають рости з 14–15 років, щетина – з 15,5–16 років.
Для дівчаток і хлопчиків характерно рясне потовиділення, яке також пов’язане з великою кількістю статевих гормонів в крові. У деяких юнаків можуть набухати грудні залози з підвищенням чутливості сосків. Всі зміни, що відбуваються в підлітковому періоді вважаються медичною нормою.
Третинною ознакою статі є психічний, соціальний і культурний аспект, властивий тільки людині. У різних суспільствах і культурах дані ознаки проявляються і видозмінюються по різному, підпадаючи під вплив культури, соціуму, середовища проживання.
Аномалії розвитку статевих ознак
Генетичний збій при зачатті плоду призводить до аномального статевого розвитку дитини:
- інтерсексуальність – організм має проміжні, тобто недорозвинені ознаки обох статей;
- гермафродитизм – наявність у людини розвинених чоловічих і жіночих статевих органів;
- трансгендерність – статева приналежність не збігається з ідентифікацією індивіда зі своєю статтю.
Незважаючи на те, що статеве дозрівання це тривалий, поступовий процес, до закінчення якого юнаки та дівчата стають статевозрілими, зачати дитину можна і в самому початку пубертатного періоду. Однак не варто поспішати починати раннє сексуальне життя. Справа в тому, що в 10–12 років юнацькі сперматозоїди ще не зрілі, а дівоча матка не сформована остаточно для виношування плоду. Та й психологічно обидві статі не підготовлені до ролі батьків. Занадто рання вагітність не тільки повністю змінює життя юної мами, але і завдає незміцнілому організму непоправної шкоди. Згодом це може призвести до наступних проблем: неможливість завагітніти, постійні викидні, народження фізично і/або розумово неповноцінних дітей, хронічні захворювання статевих органів, психічна нестабільність. Велику увагу слід приділити статевому вихованню, вивченню анатомії, читання спеціальної літератури, розмовам з батьками. І, звичайно, коли справа стосується контрацептивів, тут не обійтися без консультації фахівця, оскільки всі контрацептивні засоби мають свої особливості, протипоказання і негативні наслідки.