Лікування гарднерелли у жінок та чоловіків

Що таке гарднерельоз?

Гарднерельоз – або бактеріальний вагіноз – викликається бактеріями гарднерелли. Гарднерелли належать до умовно-патогенних бактерій, адже вони присутні у статевих органах у складі нормальної мікрофлори піхви. При порушенні нормального біоценозу піхви (балансу між нормальною мікрофлорою та умовно-патогенними мікроорганізмами) розвивається дисбіоз.

Однією з проявів дисбіозу є гарднерельоз. Найчастіше на цю хворобу страждають молоді жінки репродуктивного віку, рідше – чоловіки, вони, як правило, є носіями та передавачами інфекції.

Причин виникнення цього захворювання дуже багато. Але суть у тому, що лікувати гарднерельоз треба і призначати лікування має лікар. Перед цим необхідно здати бакпосів на мікрофлору та чутливість до антибіотиків, фемофлор, а за необхідності й аналізи на приховані інфекції, що передаються статевим шляхом (за погодженням із лікарем).

Гарднерельоз у жінок

Гарднерельоз у жінок – інфекційний синдром, пов’язаний з дисбактеріозом екосистеми піхви, що супроводжується високою концентрацією гарднерелл та відсутністю/значним зниженням популяції молочнокислих бактерій. Хронічний гарднерельоз призводить до запальних захворювань органів малого таза, піхви, ендометриту, вважається причиною розвитку аднекситу (запального процесу в маткових трубах та яєчниках), серйозних ускладнень при пологах та вагітності.

Гарднерельоз у жінок: причини виникнення

Gardnerella vaginalis у малих кількостях постійно присутній у мікрофлорі піхви, не викликаючи дискомфорту та симптоматики гарднерельозу. Носіями Gardnerella vaginalis є 25-45% здорових жінок різних вікових груп. Активне розмноження гарднерелл під впливом ендогенних/екзогенних факторів призводить до витіснення лактобактерій та заміщення нормальної флори Gardnerella vaginalis. В результаті прогресують дисбіотичні порушення слизової оболонки, змінюються її захисні властивості та процеси в клітинах піхвового епітелію.

Гарднерелли продукують багато амінокислот та піровиноградної кислоти, які необхідні патогенним організмам для харчування та метаболізму. У ході декарбоксилювання амінокислот у вагінальний секрет виділяються аміни, що мають неприємний запах тухлої риби.

Причини розвитку гарднерельозу:

• часті спринцювання (вимивання лактобактерій);
• застосування хлоровмісних антисептиків (Мірамістин, Гібітан);
• використання протизаплідних засобів із вмістом 9-ноноксинолу (свічки Патентекс, Ноноксинол);
• нерозбірливість у статевих зв’язках;
• необґрунтований прийом антибіотиків;
• захворювання органів сечостатевої системи;
• тривалий радіаційний вплив;
• дисбактеріоз кишківника;
• гормональні збої (функція яєчників зумовлює активність репродукції лактофлори). Гормональний компонент в етіології гарднерельозу пояснює той факт, що хвороба рідко діагностується в юному віці (14-18 років) і під час менопаузи);
• зниження сприйнятливості імунної системи до інфекційних агентів;
• прийом антидепресантів, гормональних препаратів.

Гарднерельоз у жінок: симптоми

Головна особливість патології – відсутність зовнішніх проявів запалення піхвових стінок, у 50% пацієнток гарднерельоз протікає зі змащеною симптоматикою. Кольпоскопічне обстеження виявляє дистрофічні зміни у поєднанні з аномальними процесами у шийці матки.

Іноді безсимптомний перебіг хвороби – повна відсутність клінічних ознак на тлі позитивних лабораторних тестів.

Явні симптоми гарднерельозу: рясні сірувато-жовті виділення кремоподібної консистенції, запах гнилої риби, біль/свербіння при коїтусі.

Гарднерельоз у жінок: лікування та діагностика

Діагноз «гарднерельоз» ставлять на підставі анамнезу, даних клінічних та скринінгових досліджень – pH-метрії (чутливість 80-99%) та амінотесту. При обстеженні з приводу гарднерельозу вкрай бажане додаткове тестування для виключення інфекцій, що передаються статевим шляхом – генітального герпесу, гонореї, трихомоніазу.

Терапевтична схема складається з двох етапів:

1. Усунення інфекції та запалення, що приєдналося. Гарднерели стійкі до аміноглікозидів, сульфаніламідів, тетрациклінів, цефалоспоринів; чутливі до кліндаміцину та ампіциліну. Для прискорення процесу одужання проводиться імунотерапія. На час приймання лікарських препаратів рекомендується утримуватись від сексуальних контактів без використання презервативів.
2. Відновлення нормального мікробіоценозу піхви. Призначають еубіотики, які стимулюють зростання природної лактофлори та сприяють зниженню кількості рецидивів хвороби.

Гарднерельоз при вагітності

Захворювання діагностується у 15-25% майбутніх матерів. Розвиток внутрішньоматкової інфекції при вагітності нехарактерно – захисні механізми організму матері захищають плід від зараження, проте гарднерели пригнічують клітинний імунітет, що може призвести до різних ускладнень: передчасних пологів, післяпологового сепсису, хоріоамніоніту. Якщо в аналізі виявлені гарднерели, необхідно негайно розпочати терапію та прийом пробіотиків. Оптимальну схему підбирає лікар суворо в індивідуальному порядку.

Профілактика гарднерельозу у жінок:

• наявність одного сексуального партнера, упорядковане статеве життя;
• виключення випадкових статевих контактів;
• дотримання інтимної гігієни, регулярна зміна прокладок/тампонів під час місячних;
• зміцнення імунітету;
• носіння спідньої білизни з натуральних матеріалів;
• своєчасне лікування запальних захворювань органів малого таза.

Записатись на прийом

Гарднерельоз у чоловіків

Зараження чоловіка переважно відбувається під час коїтусу з жінкою-носієм гарднерел. Контактно-побутовий шлях передачі інфекції (при рукостисканні, поцілунку, сауні/бані) виключено.

Сприятливими факторами виникнення гарднерельозу у чоловіків є: супутні/перенесені хвороби сечостатевої системи;

• антибактеріальна терапія;
• прийом імунодепресантів;
• зниження імунологічної активності на тлі фізичного/емоційного стресу.

В організмі чоловіка гарднерели співіснувати тривалий час не можуть – виводяться за 2-3 дні після потрапляння. У 7–10% випадків анаероби затримуються в урологічних тканинах – виникає асоційований з гарднерелою баланопостит (неспецифічний уретрит).

Гарднерельоз у чоловіків: симптоми

У переважній більшості випадків колонізація статевих органів гарднерелою не дає вираженої симптоматики. Вкрай рідко захворювання проявляє себе печінням/дискомфортом при сечовипусканні, рідкими мізерними виділеннями з характерним запахом несвіжої риби.

Ускладнення:

• простатит;
• везикуліт (запалення сім’яних пухирців);
• уретрит (запальний процес у сечівнику).

Діагностика та схема лікування гарднерельозу у чоловіків

Діагностичні заходи включають дослідження еякуляту, сечі, секрету простати, зіскрібка з уретри.

Терапевтична схема підбирається індивідуально, з урахуванням наявності/відсутності супутніх інфекцій та резистентності збудника до лікарських препаратів. У період приймання препаратів рекомендується дотримуватися дієти, що передбачає відмову від алкоголю, жирних, копчених, гострих страв.

При виражених клінічних проявах захворювання проводять лікування імуностимуляторами, що відновлюють слизову оболонку та підвищують імунну відповідь організму. За показаннями призначають протиалергічні засоби, комплекси мікроелементів та вітамінів. Для виключення повторного зараження гарднерелами важливо дотримуватись заходів профілактики: утримуватися від статевого акту з жінкою, у якої менструація, використовувати презерватив під час сексу з неперевіреною партнеркою.

Самолікування гарднерельозу неприпустимо. При виявленні специфічних ознак слід негайно звернутися жінкам до гінеколога, чоловікам – до уролога.